|
| Організація Української Молоді |
Головна
» Організація Української Молоді
Зашків 2008
Вже третій рік поспіль молодь з усієї України збирається, щоб відпочити в дусі національних традицій, послухати наживо відомих і не дуже знаних українських виконавців, поспілкуватися з активною молоддю з інших областей та організацій, і просто гарно відпочити серед мальовничої природи. Захід приурочений до 117-ї річниці від дня народження полковника армії УНР та голови проводу ОУН Євгена Коновальця.
На жаль, усе суботнє пожвавлення у спадщанському житті, що стосувалося метушні з нагоди збирання спорядження, люду на вокзалі та цікавих поглядів у бік нашого галасливого натовпу у електричці я пропустила( Зібравши речі, вирушила навздогін моїй «сім’ї» трішки пізніше. Ех, велика поляна, море наметів та купа метушливого веселого люду виникли на горизонті щойно я пройшла 5 хвилин у сторону озера. Я застала спадщанців за грою у «ремінь» і вони з великим ентузіазмом запрошували долучитися до них, я ж пообіцяла при можливості приєднатися, як тільки закину свій рюкзак до якогось намету, бо надіялась, що мені десь найдуть куточок для ночівлі. Спадщанці радо показали приблизний напрямок розташування нашого наметового містечка і я продовжила свій хід у невідомість, у пошуках рідних облич. Ось нарешті я побачила безліч знайомих фейсів, які, сидячи на килимках, співали пісень.
Перші крики при моїй появі були: «Оооооо, Бистриця приїхала!» і Колька, вибігаючи з намету, урочисто посвятив мене у зашківське болото. Привітання так привітання) Ще одне хороше дійство – я приїхала якраз на вечерю, польова кухня … просто чудо. Після вечері, яка закінчилась не дуже пізно і, зібравши бажаючих піднятися на гору, ми помандрували. Прекрасні простори відкриваються з гори – озеро, багато небайдужого люду і прекрасний захід сонця. Основним «подарунком» вечірнього концерту стали Гайдамаки, які зібрали понад 10 тис. осіб. Феєричним закінченням був салют, на який не пошкодували коштів. Зате це було тільки офіційне закінчення свята, і усі, кому не спалось, до ранку сиділи біля багаття, співали пісень, знайомилися із симпатичними людьми та обмінювалися веселими враженнями. Усе це тривало до сходу сонця, а потім всі чемненько розійшлися споглядати сни. Прийшла неділя, сумно було прощатись із Зашковом під величний шум дощу. Мокрі, зате повні емоцій, ми, прийшовши на зупинку, пообіцяли собі неодмінно повернутися сюди наступного року.
|
|
|
|
