• Новини
• Про організацію
• Світлини
• Відео
• Контакти

Навколо розкинула свої тенета ворожа агентура, найменший витік інформації може коштувати життя.
Групам необхідно непомітно добратися до точки збору біля гори Лопата, та пройти воєнізований вишкіл в екстремальних умовах, максимально наближених до бойових.


До кожної групи прикріплений досвідчений інструктор, який в процесі проходження вишколу проводить навчальні заняття та слідкує за кліматом в новосформованій партизанській боївці та поведінкою учасників групи.
Цей вишкіл - перевірка особистих якостей кожного майбутнього бійця, та боївки загалом, це своєрідний тест на витривалість - моральну, духовну та фізичну.

Тільки той, хто з гідністю пройде всі випробування, зможе продовжити свій вишкіл в стаціонарному таборі, та буде готовий стати на передові позиці боротьби за велику, вільну, самостійну Україну!

Цілі гри:
Формування команди та тренування лідерських якостей учасників. Перевірка в умовах, наближених до екстремальних, практичних та теоретичних знань з  таких дисциплін як, орієнтування, виживання, медицина, маскування, конспірація.
Тест на моральну та фізичну витривалість.

Короткі правила:
Мішана боївка. В складі команди перебувають разом хлопці та дівчата.
Вік учасників - старші 14 років. Юнацтво - соколи, та рівня сокола.
Кількість учасників - до 8.
Обов’язкова наявність інструктора, який не повинен безпосередньо втручатися в процес гри, в тому числі і в керівництво боївкою, а тільки допомагати, та підштовхувати учасників до правильних дій. В разі крайньої необхідності бере повний контроль ситуації на себе.
Гра відбувається по наведеному нижче сценарію.

Короткий сценарій гри:
Учасники не знають що їх чекає. Єдина інформація яку отримали до дня виїзду - це час і місце збору та набір спорядження.

День перший:
1. Збір учасників.
2. Перевірка спорядження.
3. Завдання по місту у форматі квесту, під час яких боївки здобувають харчі, додаткове спорядження, мапи з маршрутом проведення гри.
4. Урочисте шикування на Янівському цвинтарі, біля могил Січових Стрільців.



5. Добирання до стартових пунктів, звідки повинен починатися гірський перехід до району вишколу.
6. Вимарш з максимальним маскуванням від місцевого населення. Пересування по бездоріжжю.
7. Ночівля.

День другий:
1. Продовження ви маршу.
2. Добирання до району гори Лопата.
3. Початок воєнізованої гри між командами.
   В гру входять відпрацьовування різних елементів, таких як - облава, слідкування, маскування, знешкодження чергових, мінування території, диверсантські дії, масові сутички.
4. Нічна частина гри

День третій:
1. Продовження гри

День четвертий:
1. Добирання команд до місця стаціонарного табору
2. Вишкільний табір... наступні 2 тижні.

Як це було:
Оповідка очима інструктора.

В кімнаті стоїть юнак. Твердий погляд... Впевнене лице...
Він сповнений наснаги і бажання до нових звершень та пригод!
Йому не страшні дощ, болото, холод, непролазні хащі та закутий в темноту ліс.
Він готовий до всього, навіть гірше... він хоче нових відчуттів! Пережити щось крутіше, аніж було до цього!
У його свідомості крутяться кадри... Хлопчина, такого ж віку, як він... біжить навпростець лісом, по коліна в снігу з важким автоматом в руках. Десь попереду горизонт відсвічує спалахами вибухів... його це не зупиняє... єдине що може стати на заваді - це ворожа куля.
Уява починає порівнювати, вимальовувати подібну ситуацію, виникають питання - "А чи зможу так я?", "Чи достойний подвигу тих, що загинули в нерівному бою?", "А якщо завтра доведеться йти в бій?"
Те що чекає його попереду, не рівне й маленькій частині того, що пережили наші прадіди в жорстокій борні за волю.
Але він свідомий того, заради чого буде йти вперед, не зважаючи ні на що!
Таким є справжній спадщанець!

Вважається, що війна є суто чоловічою справою, але жінки, в період національно-визвольних змагань, демонстрували не менше завзяття та відвагу.
 

Кількісний склад учасників вишколу був практично рівний, по співвідношенню дівчата/хлопці.
Зокрема, керівником моєї групи, в якій я йшов як інструктор, була подруга Краплина і наперекір скептицизму, який досить часто можна почути саме на рахунок участі дівчат разом з хлопцями в заходах такого плану, дівчачі рої показали себе з найкращого боку.

Що довелося пережити моїй боївці?
Навіть досить багато, для того, щоб відчути, майже всі барви життя:)
- самостійне орієнтування і прийняття рішень;
- пробирання хащами навпростець;
- більша половина доби без води, вечеря пластівцями змішаними з цитриною;
- ночівля десь в хащах;
- сусідство з кабанами, які кумедно рохкали;
- дощ, холод;
- і ще багато дощу;
- довгий перехід;
- тренування з маскування, залягання і т.д. і т.п.;
- ніч... темнота, туман, злива, а ми йдемо!
- неспокійний, холодний, мокрий сон...
- болото;
- та багато інших приємних речей, які не ввійшли в цей список.

Нажаль досить велику частину самої гри нам не дозволила провести погода, яка добряче таки зіпсувалася і додала своєрідної родзинки в наш вишкіл.
Довелося трішки швидше спускатися з гір... бо попереду ще два тижні вишкільного табору...
Екстравагантна ночівля на вокзалі в Сколе... і з наступного дня розкладання табору,
але це вже інша історія... :)

Заєць ©