Цього року, як і попередні, ОУМ «Спадщина» була співорганізатором фестивалю. Наше юнацтво було незамінними помічниками у підготовленні. У перший день, п'ятницю, приїхавши, ми почали розкладати величезне наметове містечко для організаторів. На скелях вже все шуміло та гуркало у перед очікуванні свята.
Як і для кожного скелі Тустань випромінювалинетерпіннячерез настільки очікуване дійство на їх території.
Спадщанці організовано діяли на багатьох точках одночасно по фестивалі: біля сцени, на ігрових майданчиках, у наметовому містечку організаторів. На жаль, субота показала нам не дуже ясні прогнози погоди, але вже після обіду вийшло сонце, яке швидко осушило територію фестивалю. Офіційно фестиваль почався з представлення гуртів реконструкторів, які протягом дня демонстували свою силу, міць, сміливість та доблесть. У душі в кожного зажевріла мрія стати лицарем. Організатори завбачливо запропонували гостям фестивалю випробувати свої сили у різноманітних завданнях на кмітливість, силу, терпеливість та інші риси притаманні справжньому лицарю.
На головній сцені поступово виступали різні гурти, які дозволяли зануритись у мелодії середньовіччя. Паралельно з виступами відбувались погурткові бої між реконструкторами, які представляли свій колектив.
Також на фестивалі була виділена галявина для ремісників, де можна було побачити найрізноманітніші крами та прикраси, які відтворювали добу часу існування Тустанської фортеці.
У вечері був нічний штурм фортеці, де реконструктори за допомогою своєї міці та допоміжних військових знарядь, таких як таран та метавка, намагались проламати захист. Видовище феєричне. У темряві, коли навколо лише факели, і час від часу промигують вогняні стріли. Було уявлення, наче справді потрапив у далеке минуле.
Після цього був концерт гуртів таких як Пропала Грамота, Хорея козацька, Рутенія, Дивні, Коралі, Kings & Beggars, Дуда, Люди добрі, Стрибожі внуці, Місто казкових мрій, Нова радість. Сашко Лірник радував душу хорошими байками. Вогняне шоу направду подивувало всіх своєю величністю і складністю. Паралельно з вогняним шоу на дитинці тустаню відбувався театр тіней. Наче духи заполонили скелями і нашими думками. Тяжко було забути ці величні тіні по усій скелі.
Після закінчення дня свято не закінчилось, а продовжилось на ватрі за дружніми співами та іграми, які зігрівали в прохолодний вечір. Тустанські скелі укутав туман, а на небі, наче ліхтар осівчував поляну круглий місяць.
На щастя, неділя була сонячна і безхмарна, що дало змогу насолодитися останнім днем фестивалю. Відбулося освячення лицарів, тих, які пройшли гідно всі випробування. Все відбулось дуже церемонно і урочисто.
Після закриття фестивалю спадщанці допомогли з згортанням фестивалю, в тому числі наметового містечка і полишили територію фестивалю, для поверннення додому з піснями та забавами у поїздці. Кожену душі тримав спогад про цей чудесний фестиваль.
