Більш ніж сто років тому відбувся бій за гору Маківку- стратегічну позицію Першої Світової війни. Тут зіткнулися Імперсько-російські та Австро-угорські війська. До складу останніх входили також новостворені курені Українських січових стрільців (УСС) - добровольчі військові формування українців, котрі об'єдналися задля захисту рідного краю. В один з найбільших своїх боїв молоді хлопці йшли малопідготовленими, проте не без бойового досвіду, у руках тримали важку застарілу зброю, та віра у вищу мету не давала відступати.
Завдяки "усусам", котрі героїчно обороняли Маківку , росіяни не лише не змогли захопити позицію, а й були змушені поспішно відступати через величезні втрати дивізій. Беззаперечно, Січові стрільці виграли бій завдяки своїй відвазі, мужності й любові до рідного краю.
Спадщанці не могли оминути увагою цей визначний момент в історії наших прадідів. Саме тому, як тільки з'явилась нагода, ми стали безпосередніми учасниками процесу відновлення меморіалу УСС на горі Маківка.
Тепер, через багато років після встановлення першого хреста на горі, в нас є чудова традиція вшанування визначного бою - табір. Місце, де найкраще приходить усвідомлення того величезного внеску УСС у розвиток нашої державності. І кожен розуміє- це був справді феномен тогочасної доби, тому ніхто не залишиться байдужим до героїчного минулого свого краю.
Цьогоріч уже 28-ий раз на горі Маківка звучатиме: "Цим наказом старшина табору оголошує табір відкритим". Кожен сильний духом згадає легенду про білого вовка з Маківки, зіграє нічну Велику гру, зварить на весь табір найсмачніший обід і...
А ти вже зголосився(-лась) в табір?